Привчання щеняти левретки до туалету

Дуже добре, якщо маленького щеня вже навчили левретка-мама чи заводчик ходити на пелюшку, к. Новому власнику залишається лише покласти таку ж саму у спеціально відведеному місці та показати це місце щеняті.

Проте потрібно буде й надалі уважно стежити за поведінкою цуценя. Левретята, як і всі цуценята, як правило, ходять у туалет після сну, їжі та ігор. Приблизно раз на годину у віці 2-3 місяці та раз на кілька годин на 4 місяці. Потім трохи рідше. Коли малюк починає крутитися у пошуках місця, щоб сісти – потрібно акуратно віднести його в лоток чи на пелюшку. Необхідно обмежити місце в якому ваше щеня знаходіться, щоб привчити його ходити на пелюшку . Тоді йому простіше знайти це місце. Коли всі справи будуть зроблені, радісно похваліть його і пригостить смачненьким. Ці дії повинні бути обов'язково пов'язані за часом, тоді щеня зрозуміє, що ласощі вони отримують саме за «правильне влучення».

Цілком нема чого лаяти левретку за калюжі і купки через кілька годин після того, як вони там «утворилися». Левретенок ніяк не зможе зрозуміти, що саме розсердило Вас. Якщо 2-4 місячне щеня заграється, а це відбувається дуже часто, і зробить калюжку в недозволеному місці, не потрібно його лаяти, воно дуже мале і казуси можуть повторюватися навіть після того, як воно почне гуляти на вулиці.

Важливо пам'ятати, що у левреток, як і в нас можуть виникати психосоматичні захворювання (простіше - серйозні патології поведінки), а причини їх виникнення закладаються в дитинстві. Якщо «делікатний процес» вже розпочався, не треба переривати його, та хапати цуценя та нести на пелюшку. Лужицю потрібно відразу прибрати, ретельно вимиваючи це місце, використовуючи безпечні миючі засоби. Крім банальних оцту та всіляких спреїв, можемо вам порадити використовувати гель для миття дитячого посуду з кількома краплями олії чайного дерева або лимона.

Ідеально, якщо ви привчите себе постійно тримати маленьку левретку в полі зору, щоразу, обережно перевіряючи, навіщо малюк вийшов із кімнати. До речі, це допоможе врятувати деякі необережно залишені речі від гострих зубів маленького дослідника. Тому особливо важливо, коли щеня левретки потрапляє до Вас у будинок, перший місяць – не залишати його зовсім одного у квартирі. Узагальнюючи, чим з більшим розумінням і любов'ю ви ставитиметеся до маленької левретки, тим легше йтиме процес виховання в юності, і тим більше буде подаровано вам світлих почуттів протягом життя.

Якщо ж цуценя буде панічно боятися покарання за зроблену купку, то бідне маля чи малятко, можливо, почне прибирати купку єдиним доступним йому способом - поїданням, до речі, це одна з причин виникнення відомої багатьом хвороби – копрофагії, а це потім досить важко піддається коригуванню. Навчання вже від цієї звички вимагатиме від господаря маси серйозних зусиль.

Якщо навіть вдома у заводчика левретенок стовідсотково ходив на лоток або на пелюшку, то врахуйте, що місце йому було знайоме з народження. А потрапивши в нове місце, для малюка все начебто почнеться з початку, і місця все нові - і лотки, і навіть газети... все інше і незвичне. Та й сама квартира – набагато просторіша, ніж вольєр, де він жив з народження з мамою та однопомітниками. Тут іноді йому і заблукати можна, а не те, що знайти лоток для туалету. Тому, дуже добре, якщо в новому будинку, щеня левретки буде спочатку трохи обмежений в просторі і переміщеннях по квартирі. Але це не означає, що цуценяті потрібно сидіти в клітці! Достатньо надати йому кімнату чи просто частину квартири. Це і з метою гігієни, і для безпеки добре. І вже звичайно, з метою привчання в туалеті в «належному місці». Через деякий час після останнього щеплення щеня левретки починає гуляти.

Дуже часто, вже пам'ятаючи, де правильно сходити в туалет, малюк, погулявши, справно несе все додому, щоб сходити на пелюшку. Нічого страшного. Прийде Вам попрацювати ще трохи. З ним можна довше погуляти, щоб таки він зробив свої справи на вулиці. Можна дати йому обнюхати чужі купки, щоб він зрозумів, що на вулиці теж можна ходити до туалету. У той час, коли леврет тільки привчається до туалету на вулиці, його потрібно щоразу радісно хвалити і можна нагороджувати смачненьким шматочком, коли йому вдається все зробити правильно.

Так що йдучи з цуценям левретки на прогулянку – не забудьте взяти ласощі! А ще простіше та надійніше, привчити цуценя до похвали, а не до шматка. Адже шматочок не завжди з собою і не всі левретки схильні пригощатися в різних ситуаціях. Радісна похвала, ваша інтонація - точно укладена в потрібний час, зроблять чудеса!